Сережка у вигляді перекинутого конуса, до основи якого припаяно тоненьку дротяну дужку із загнутим кінцем. Корпус сережки оздоблено філігранними рослинними й геометричними візерунками. Знизу на конусі напаяні шість петель із тоненької дротини, які є пелюстками розетки. Вона охоплює нижню частину конуса. Всі візерунки: розетка, спіралі, кульки – належали до кола символів життєдайних божеств.
Сережки носили як скроневі підвіски, прикріпивши їх до налобної стрічки. Разом із іншими прикрасами конусоподібні сережки – це елементи шлюбного вбрання скіф’янки, яка була представницею класу аристократів.
Сережки такого типу походять із ювелірних центрів Еллади. У вбранні жінок із лісостепового дніпровського Лівобережжя вони з’явились у 5 ст. до н. е.

Матеріал / техніка: Золото / Кування, філігрань
Розміри: Висота: 40 mm, Діаметр: 20 mm
Час створення: 5 століття рік до нашої ери
Місце створення: Північне Причорномор´я